- Перегляди: 12110
Освітня програма
Хмельницького ліцеюІІ-ІІІ ступенів
Хмельницької обласної ради
для 10-11 класів на 2021/2022 н.р.
Загальні положення
Освітня програма Хмельницького ліцею ІІ-ІІІ ступенів Хмельницької обласної ради (далі ліцей) розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018р. №408) з метою забезпечення закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями 10-11 класів обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом повної загальної середньої освіти.
Освітня програма ліцею визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів для 10-11 класів (Додатки 1,3);
- очікувані результати навчання учнів, подані в рамках навчальних програм (Додатки 2,4);
- форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;
Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11 класів - 2660 годин/навчальний рік: для 10 класів - 1330 годин/навчальний рік, для 11 класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ліцею (Додатки 1, 3).
Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобування профільної освіти – випускники 9 класів, які здобули базову середню освіту.
Структура освітньої програми ліцею
Розділ 1. Призначення ліцею та засіб його реалізації
Хмельницький ліцей – заклад середньої освіти ІІ-ІІІ ступеня, який забезпечує профільне навчання учнів відповідно до їхніх потреб, інтересів і здібностей, надає повну загальну середню освіту за певним спрямуванням профілізації, відповідно до галузей знань або освітніх галузей.
Заклад створений з метою забезпечення рівного доступу учнів до якісної освіти, створення сприятливих умов для навчання та виховання обдарованої сільської молоді Хмельниччини.
У відповідності до чинного законодавства ліцей здійснює освітній процес відповідно до рівня загальноосвітніх програм ІІІ ступеня – повна загальна середня освіта.
Основним засобом реалізації призначення ліцею є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм на рівні стандарту та на профільному рівні. Ліцей, у той же час, має додаткові, специфічні для нього засоби реалізації свого призначення:
- надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
- оригінальна організація навчальної діяльності (інтелектуальна діяльність учнів в МАН);
- уведення в навчальний план курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд («Стилістика української мови», «Іноземна мова у професійному самовизначенні»);
- профільне вивчення предметів (українська мова та література, англійська мова, історія України, всесвітня історія, алгебра, геометрія, фізика, інформатика, економіка, географія, хімія, біологія).
Освітні програми, реалізовані у ліцеї, в залежності від предметів, які вивчалися на профільному рівні, спрямовані на формування відповідних компетентностей, які дадуть змогу випускнику скласти зовнішнє незалежне оцінювання з предметів, обраних для подальшого навчання у виші та пов’язані з майбутньою професією.
Розділ 2. Опис моделі випускника ліцею
Випускник ліцею – це майбутній фахівець, який буде навчатися упродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися у багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями. Насамперед випускник ліцею – цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення, патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами, інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.
Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу ліцею
Освітня система, створена в ліцеї, спрямована на розвиток особистості. Навчання в ліцеї – профільне, забезпечується висококваліфікованими кадрами, належною матеріально-технічною базою.
Цілі освітнього процесу:
- забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту повної загальної середньої освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
- створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору професії;
- формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
- забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне психічне та соціальне здоров’я учнів.
Розділ 4. Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Очікувані результати навчання передбачені в рамках навчальних програм (накази МОН України від 23.10.2017 р. №1407 та від 24.11.2017 р. №1539) (Додатки 2,4).
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, завдання кожного вчителя – формування ключових компетентностей учнів у рамках кожної освітньої галузі:
| № з/п | Ключові компетентності | Компоненти |
| 1 | Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
| 2 | Спілкування іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
| 3 | Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
| 4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
| 5 | Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
| 6 | Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
| 7 | Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
| 8 | Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
| 9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва |
| 10 | Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Формування у ліцеїстів таких ключових компетентностей як уміння вчитися, ініціативність та підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності буде здійснюватися засобами всіх окремих предметів.
Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Ліцейне середовище сформоване з врахуванням наскрізних ліній, які є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допоможуть формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується в ліцеї через:
- організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
| Наскрізна лінія | Коротка характеристика |
| Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
| Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
| Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
| Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Забезпечення процесу формування компетентностей в ліцеї буде здійснюватися через: діяльнісну спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, практичну спрямованість навчання, встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності, встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Для організації освітнього процесу в режимі дистанційного навчання, а також з метою розвитку в учнів інформаційно-цифрових компетентностей, адаптуємо навчальні програми з предметів до технічних можливостей учнів і вчителів. Інструменти до дистанційного навчання обирають вчителі враховуючи специфіку предмету.
Ліцей організовує дистанційне навчання за допомогою використання пакету хмарних сервісів GoogleGSuiteforEducation. Заклад використовує усі додатки, які надаються компанією Google безкоштовно у рамках свого домену @lyceum.km.ua, а саме: GoogleClassroom, GoogleMeet, Gmail, Google чат, GoogleDocs, GoogleForm, GoogleCalendar, GoogleDrive. Педагогічні працівники та учні здійснюють доступ до GoogleClassroom через браузер комп’ютера або мобільний пристрій. Завдяки даному сервісу педагогічні працівники створюють навчальні курси, тестові завдання, зберігають освітні матеріали, проводять онлайн конференції.
З метою забезпечення протиепідемічних заходів безпеки під час пандемії короновірусу і запобігання скупчення учасників освітнього процесу ліцей буде працювати за змішаною формою навчання, поєднуючи очну і дистанційну форми.
Навчальні заняття в суботу - за дистанційною формою навчання для 10-11 класів.
Розділ 5. Навчальний план та його обґрунтування
10 класи
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані для 10 класу ліцею на 2021/2022 н.р. (Додаток 1), який розроблено на основі другого варіанту (таблиця 2) Типової освітньої програми, що містить перелік базових предметів суспільно-гуманітарного та природничо-математичного циклу (наказ МОН України від 20.04.2018 р. №408).
Відповідно до рішення педагогічної ради ліцею від 29.06.2021 р. (протокол №14), враховуючи освітні запити учнів, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу закладу, у 10 класах на профільному рівні будуть вивчатися такі предмети:
10-А, 10-Л класи – англійська мова; 10-Б клас – біологія і хімія; 10-Е клас – економіка та географія; 10-М клас – алгебра, геометрія та фізика; 10-У клас - українська мова та література, історія України та всесвітня історія.
З метою забезпечення якісної освіти з іноземних мов, на підставі рішення педагогічної ради ліцею від 31.08.2021р. (№1):
- створити додаткові дві групи для вивчення німецької мови в 10-11 класах ліцею для учнів, які в 9 класі вивчали іноземну німецьку мову, у складі 3-х учнів 10 класів (збірна 10 класів) та 4-х учнів 11 класів (збірна 11 класів);
- здійснити поділ на 3 групи в 10-11 класах іноземної філології (10-А, 10-Л, 11-А, 11-Л класи) для вивчення англійської мови на профільному рівні.
- 1.10-А, 10-Л класи (вивчення англійської мови на профільному рівні) – профіль іноземної філології:
- 1Збільшена кількість годин для вивчення базових предметів на рівні стандарту:
- 1 год – математика;
- 1 год – історія України.
1.2. Виділено години для впровадження:
1.2.1 Курсів за вибором:
- 1 год – «Іноземна мова у професійному самовизначенні».
1.3. Зменшено кількість годин для вивчення другої іноземної мови на рівні стандарту:
- 1 год – німецька мова.
2. 10-У, 10-І клас (вивчення української мови та літератури, історії України та всесвітньої історії на профільному рівні) – суспільно-гуманітарний профіль:
- 1Збільшена кількість годин для вивчення базових предметів на рівні стандарту:
- 1 год – іноземна мова;
2.2. Виділено години для впровадження:
2.2.1 Курсів за вибором:
- 0,5 год – «Стилістика української мови»
2.3. Зменшена кількість годин для вивчення всесвітньої історії на профільному рівні на 1 годину.
3. 10-М клас (вивчення математики та фізики на профільному рівні) – фізико-математичний профіль:
3.1. Зменшена кількість годин для вивчення фізики на профільному рівні на 1 годину.
4. 10-Б клас (вивчення біології та хімії на профільному рівні) – біолого-хімічний профіль:
4.1.Збільшена кількість годин для вивчення базових предметів на рівні стандарту:
- 1 год – математика;
- 1 год – іноземна мова.
4.2. Виділено години для впровадження:
4.2.1 Курсів за вибором:
- 0,5 год – «Хімія в сільському господарстві»
5. 10-Е (вивчення економіки та географії на профільному рівні) – економічний профіль:
- 1Збільшена кількість годин для вивчення базових предметів на рівні стандарту:
- 2,5 год – математика;
6.2. Зменшена кількість годин для вивчення географії на профільному рівні на 1 годину.
11 класи
Навчальний план для 11 класу розроблено на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 р. №408 таблиця 2.3). Відповідно до рішення педагогічної ради від 29.06.2021 р. (№14), враховуючи освітні запити учнів, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу закладу, в 11 класах на профільному рівні будуть вивчатися такі предмети:
1. 11-У, 11-І класи (вивчення української мови та літератури, історії України та всесвітньої історії на профільному рівні) – суспільно-гуманітарний профіль:
1.1 на вивчення базових предметів додано:
- 0,5 год – математика;
- 1 год – іноземна мова;
2. 11-А, 11-Л класи (вивчення англійської мови на профільному рівні) – профіль іноземної філології:
2.1 на вивчення базових предметів додано:
- 3 год – друга іноземна мова (німецька мова);
- 1 год – математика;
- 1 год – історія України;
2.2 Виділено години для впровадження:
2.2.1 Курсів за вибором:
- 1 год – «Іноземна мова в професійному самовизначенні»
3. 11-Е клас (вивчення економіки та географії на профільному рівні) – економічний профіль
3.1 На вивчення базових предметів додано:
- 2,5 год – математика;
- 0,5 год – історія України.
3.2 Зменшена кількість годин для вивчення географії на профільному рівні на 1 годину.
4. 11-Б клас (вивчення біології та хімії на профільному рівні) – біолого-хімічний профіль:
4.1 На вивчення базових предметів додано:
- 1 год – алгебра;
- 1 год – геометрія
5.11-М клас (вивчення математики та фізики на профільному рівні) – фізико-математичний профіль
У ліцеї шестиденний робочий тиждень. Навчальний рік розпочинається 1 вересня 2021 року Днем знань.
Структура 2021/2022 навчального року:
- І семестр - з 01.09.2021р. по 24.12.2021р:;
- ІІ семестр - з 10.01.2022р. по 28.05.2022р.
Терміни проведення канікул:
осінні - з 25.10.2021 по 31.10.2021р., зимові - з 25.12.2021р. по 09.01.2022р., весняні – з 28.03 2022р. по 03.04.2022р.
Розділ 6. Форми організації освітнього процесу
Основними формами організації освітнього процесу в ліцеї є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок та інші форми: екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.
Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.
Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.
Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.
Консультація будується за принципом питань і відповідей.
Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.
Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.
Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.
Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. У ліцеї система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища ліцею;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Розділ 7. Показники (вимірники) освітньої програми
| Об’єкт контролю | Процедури контролю | Періодичність контролю |
| Розвиток вмінь учнів критично мислити | Аналіз уроків вчителів суспільно-гуманітарних предметів | Упродовж навчального року |
| Активна громадянська позиція учня | Участь учнів в конференціях, круглих столах, форумах, брифінгах, квестах. | Упродовж навчального року |
| Спілкування у багатокультурному середовищі | Відвідування виставок, музеїв, театрів, участь у презентаціях письменників та художників краю | Упродовж навчального року |
| Уміння працювати в команді | Аналіз занять вчителів з використання проективних технологій, інтерактивного навчання | Упродовж навчального року |
В ліцеї передбачено використання набору кваліметричних показників, які є вимірниками якості освіти:
- показники якості навченості
(ПЯН = ) ;
- ступінь навченості (від ПЯН):
| 0% - 44% | критичний |
| 45% - 49% | низький |
| 50%-74% | достатній |
| 75%-100% | оптимальний |
- рівень навченості учнів з профільних предметів
- динаміка навчальних досягнень ліцеїстів з профільних предметів упродовж навчального року.
Розділ 8. Програмно-методичне забезпечення освітнього процесу та застосування педагогічних технологій
Освітній процес в ліцеї забезпечений навчальними програмами для 10-11 класів різних рівнів навчання (Додатки 2,4,6), затверджені МОН України від 14.07.2016 р. №826, 23.10.2017 р. №1407 та від 24.11.2017 р. №1539.
Педагогічні технології для формування ключових компетентностей учнів:
- проективні, пов’язані з екологією та здоровим способом життя (природничі предмети);
- інформаційно-комунікаційні (всі предмети);
- комунікативні (іноземні мови);
- моделювання реальних життєвих ситуацій (природничо-математичні предмети);
- використання завдань підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) – математика, економіка, фізика.
Освітня програма ліцею передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
- Перегляди: 23875
Стратегія
розвитку Хмельницького ліцею ІІ-ІІІ ступенів Хмельницької обласної ради
на 2018/2023 р.р.
Хмельницький ліцей ІІ-ІІ ступенів Хмельницької обласної ради – це академічний заклад, який передбачає профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях.
Місія ліцею – кожному ліцеїсту гідні й необхідні умови розвитку та реалізації свого потенціалу для власного й суспільного блага.
Мета:
- створення наукового ліцею-інтернату – закладу спеціалізованої освіти ІІ- ІІІ ступенів наукового профілю, що має у своїй структурі пансіон з повним утриманням здобувачів загальної середньої освіти;
- розширення співпраці з Хмельницьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, Хмельницьким територіальним відділенням Національного центру « Мала академія наук України», поглиблення та урізноманітнення форм співпраці з вищими навчальними закладами міста Хмельницького з метою створення належних умов для організації науково-дослідницької роботи учителів та учнів ліцею;
- розширення співпраці з вищими навчальними закладами України, Хмельницьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, лабораторіями Інституту педагогіки АПН України;
- удосконалення роботи предметних кафедр ( циклових комісій) педагогічних працівників з метою провадження науково- дослідницької, експериментальної, методичної роботи педагогів, координації наково-дослідницької діяльності учнів;
- створення піклувальної ради закладу;
- створення умов для гармонійного розвитку ліцеїстів шляхом співпраці учнів, батьків, учителів, громади, через відкриті стосунки, беззаперечне прийняття дитини, свободу й творчість учителя.
Завдання:
- здійснення освітньої діяльності, спрямованої на залучення та підготовку учнів до наукової , науково-технічної та експерементальної діяльності;
- забезпечення здобуття учнями освіти понад вимоги відповідного державного освітнього стандарту;
- організація навчання учнів, які виявили здібності у певній освітній галузі відповідно до наукового профілю закладу освіти;
- підготовка випускників ліцею, здатних до успішної самореалізації в суспільстві, що володіють ключовими життєвими компентентностями та наскрізними вміннями «Нової української школи» - особистостей, інноваторів, патріотів.
План
стратегічного розвитку закладу спрямований на:
Виконання:
- Конституції України;
- Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», інших законодавчих та підзаконних актів законодавства у сфері освіти і науки, рішень ( розпоряджень) засновника або уповноваженого ним органу, власних установчих документів.
Реалізацію:
- сучасної державної політики в освітянській галузі на основі державно-громадської взаємодії з урахуванням сучасних тенденцій розвитку освіти та потреб учасників навчально-виховного процесу;
- нормативно-правових актів щодо розвитку освітньої галузі;
Створення належних умов для:
- реалізації інтелектуальної творчої діяльності, спрямованої на одержання нових знань та пошук шляхів їх застування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження;
- реалізації наукової діяльності, спрямованої на одержання і використання нових знань для розв’язання технологічних, інженерних, економічних, соціальних та гуманітарних проблем;
- набуття знань щодо провадження інноваційної діяльності з метою подальшого провадження підприємництва та впровадження результатів наукової та науково-технічної діяльності;
- розвитку інноваційної культури;
- забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії учнів;
- доступного та якісного освітнього середовища;
- рівного доступу до освіти талановитої молоді області, підтримки та розвитку обдарованих учнів;
- гуманних відносин в освітньому закладі;
- соціально-психологічного захисту учасників освітнього процесу, фізичного розвитку та зміцнення здоров’я учнів, формування здорового способу життя.
- необхідної матеріально-технічної бази;
Основоположні принципи, що регламентуватимуть роботу Хмельницького ліцею ІІ-ІІІ ступенів Хмельницької обласної ради:
людиноцентризм;
верховенство права;
забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
науковий характер освіти;
цілісність і наступність системи освіти;
прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
відповідальність і підзвітність перед суспільством;
нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми;
фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія у межах, визначених законом;
гуманізм;
демократизм;
єдність навчання, виховання та розвитку;
виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;
формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
формування громадянської культури та культури демократії;
формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;
сприяння навчанню впродовж життя;
інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір;
нетерпимість до проявів корупції та хабарництва;
Діяльність ліцею базується на принципах незалежності від політичних, громадських і релігійних організацій та об'єднань, взаємозв'язку розумового, морального, фізичного й естетичного виховання, органічного поєднання загальнолюдських духовних цінностей із національною історією і культурою, науковості, розвивального характеру навчання та його індивідуалізації, та передбачає:
1. Самостійність закладу у вирішенні основних питань змісту його діяльності, розвитку різноманітних форм співпраці й партнерства, установлення довір'я між учасниками педагогічної діяльності.
2. Науковість та ефективність навчально-виховного процесу на основі сучасних педагогічних досягнень.
3. Демократизм і гуманізм освітнього процесу.
4. Збереження, передачу, відновлення й розвиток української національної культури та культури народів світу засобами освіти.
5. Раціональність та доцільність вибору форм і засобів освіти й виховання для задоволення духовних запитів дитини, її пізнавальних та інтелектуальних можливостей, інтересів.
6. Забезпечення фізичного розвитку дитини, збереження її життя і здоров'я.
7. Створення чіткої інноваційної системи освіти.
8. Творчий пошук резервів і джерел вдосконалення роботи ліцею.
9. Етичність стосунків усіх учасників навчально-виховного процесу.
Ключові переваги стратегії закладу:
1. Забезпечення нового змісту освіти (гуманізація, диференціація, інтеграція, науковість) через широке застосування новітніх інформаційних технологій, педагогіки плюралізму і партнерства.
2. Комплексний підхід до розбудови школи і розвитку учня.
3. Орієнтація на створення ситуації успіху та позитивний результат
Стратегічний план розвитку Хмельницького ліцею ІІ-ІІІ ступенів Хмельницької обласної ради розрахований на 5 років і включає в себе:
1. Освітню та виховну складову.
2. Методичну складову.
3. Систему збереження та зміцнення здоров’я ліцеїста та вчителя.
4. Матеріально-технічну складову.
1. Освітня складова
1.1. Утвердження інноваційного навчання, націленого на:
- новий зміст освіти, заснований на формуванні компентентностей , потрібних для успішної самореалізації в суспільстві;
- орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм;
- створення сучасного освітнього середовища в закладі, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для успішного навчання учнів;
- вдосконалення профільного навчання, забезпечення через профільність досягнення ліцеїстами необхідного рівня базової компетентності, успішного вибору подальшого освітнього та професійного шляху;
- забезпечення належної допрофільної підготовки учнів;
- формування особистості, здатної вносити інноваційні зміни в існуючу культуру і середовище, успішно розв’язувати проблемні ситуації, які постають як перед окремою людиною так і перед суспільством;
- залучення ліцеїстів до активної навчально-пізнавальної діяльності, що характеризується інтенсивною багатосторонньою комунікацією суб’єктів діяльності, обміном інформацією, результатами діяльності учнів між собою і вчителем, участю учнів у всеукраїнських та міжнародних заходах змагального характеру наукового напряму ( конкурсах, олімпіадах, турнірах тощо)
- спонукання учнів до ініціативності, творчого підходу та активної позиції у всіх видах діяльності;
- здобування знань і вмінь, конструювання власного образу світу, формування ключових компетентностей самим учнем, що значно підвищує результативність освітнього процесу;
- становлення індивідуально-особистісної технології життєтворчості, орієнтація ліцеїстів на життєву самовизначеність, майбутню професію, трудову діяльність.
1.2. Модернізація змісту освіти відповідно до основних пріоритетів:
- особистісної та компетентнісної орієнтованості, спрямованості на гармонійний розвиток особистості, гуманітаризації та фундаменталізації змісту, його міжпредметної інтеграції, доступності, посилення діяльнісного і креативного складників змісту, його виховного потенціалу, зокрема в напрямі громадянського і національно-патріотичного виховання ліцеїстів.
- забезпечення роботи ліцею відповідно до вимог суспільного замовлення з поєднанням інтелектуальних, творчих, функціональних можливостей кожної дитини, закладу в цілому з виховно-розвиваючими можливостями і потребами сім’ї, громади, недержавних організацій.
- продовження виконання державного замовлення на освіту ліцеїстів в рамках Держстандарту школи в повному обсязі і високоякісно, забезпечення випускникам ліцею свободи вибору та широких перспектив у майбутньому.
- створення якісної системи психолого-педагогічного супроводу навчального процесу для покращення ефективності на засадах гуманітаризації освіти.
- забезпечення комплексної інформатизації навчального процесу, та використання новітніх інформаційних технологій освітньої практики;
- здійснення загальнообов’язкової освіти в атмосфері вільного творчого навчання у поєднанні з набуттям практичних навичок.
- утвердження ліцею, як закладу, де основні зусилля спрямовуються на розвиток творчих здібностей та громадянської компетентності вихованців.
- продовження та вдосконалення науково-експериментальної роботи в навчальному закладі;
- створення на базі ліцею мережі районних філій з метою допрофільної підготовки майбутніх ліцеїстів;
- запровадження в ліцеї проекту «Обдарована дитина»;
- створення в ліцеї єдиного освітнього інформаційного центру;
- створення належних умов для організації науково-дослідницьких робіт учителів та учнів:
- розвиток комунікативних навичок ліцеїстів у володінні іноземними мовами;
- участь в міжнародних освітніх проектах та грантах;
- налагодження мережевих взаємодій з іншими закладами, розвиток ліцею як відкритої освітньої системи;
2. Виховна
Виховна робота у ліцеї спрямована на формування учня як активного, свідомого, творчого суб’єкта навчально-виховного процесу відповідно до Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, Концепції громадянської освіти та виховання, Обласної програми правової освіти населення на 2016/2020 рр.
Для реалізації та втілення у життя відповідних завдань розроблено план заходів, які передбачають:
- забезпечення наступності та системності національно-патріотичного виховання з учнями 9, 10, 11 класів;
- залучення юнаків і дівчат до вивчення культури, історії України, пропагування кращих здобутків національної спадщини, підтримку професійної та самодіяльної художньої творчості, діяльності творчих об'єднань, гуртків, організація екскурсій, зустрічей з цікавими людьми;
- проведення спортивних змагань, заходів військово-патріотичного виховання, спрямованих на утвердження здорового способу життя сучасної молоді;
- розвиток системи профорієнтаційної діяльності щодо подальшої самореалізації особистості у сучасному освітньому просторі;
- виховання загальнолюдських цінностей, національної самобутності через традиційні та інноваційні технології у навчально-виховному процесі;
- виховання правової культури в умовах демократичного суспільства;
- створення громадської організації «Батьківський форум» з метою реалізації формули партнерства «учитель – учень – батьки»;
- формування національної самоідентичності та міжкультурної толерантності з урахуванням внутрішніх міжетнічних, міжрелігійних відносин і перспектив подальшої інтеграції українського суспільства у європейський простір.
3. Методична складова
- запровадження компетентнісно-орієнтованих методик, технологій навчання та оцінювання результатів навчання;
- створення інформаційно-освітнього середовища, яке враховує пізнавальні особливості учнів та їхні здібності, їх інтереси й освітні потреби;
- використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання;
- створення умов для поліпшення психолого-педагогічної, інформаційної, методичної та практичної підготовки педагогів ліцею;
- стимулювання педагогів до особистого і професійного зростання;
- вивчення якості забезпечення освітнього процесу педагогічними кадрами, готових до роботи в нових умовах;
- створення умов для активної постійно діючої системи безперервної освіти педагогів, оптимальних умов для реалізації інноваційних проектів та співробітництва між учителями-фахівцями, втілення педагогіки партнерства;
- створення системи методичних заходів щодо розвитку професійної компетентності, інтелектуально-кадрового потенціалу вчителів, поширення та впровадження інноваційного досвіду роботи;
- посилення інтелектуально-кадрового потенціалу як важливого ресурсу інноваційного розвитку та ефективної діяльності навчального закладу;
4. Система збереження і зміцнення здоров’я учня та вчителя
- забезпечення виконання освітньої програми розвитку «Школа здоров’я» з метою формування в учнів позитивного відношення до здорового способу життя.
- створення в ліцеї цілісної системи позитивного підходу до здорового способу життя, забезпечення якісної підготовки здоров’язберігаючих технологій навчання та виховання.
- сприяння формуванню підстав для критичного мислення відносно знань, навичок, практичних дій, направлених на збереження здоров’я.
- забезпечення учнів необхідною інформацією для формування особистої стратегії, яка б дозволила зберегти і зміцнити здоров’я.
- створення науково-інформаційного простору з питань збереження та зміцнення здоров’я учасників навчально-виховного процесу.
- розширення та урізноманітнення шляхів взаємодії школи, батьків і громадськості в контексті зміцнення здоров’я.
- Перегляди: 3248
Навчально-виховний процес в ліцеї підпорядкований головним завданням сучасної школи:
впровадження особистісно-орієнтованих технологій навчання;
максимум індивідуалізації навчального процесу;
створення умов для саморозвитку і самонавчання учнів та осмисленого визначення ними своїх можливостей і життєвих цінностей.
Освіта в ліцеї передбачає свідомий вибір профілю навчання та якісну підготовку учнів ліцею до вступу у вищі навчальні заклади.
Навчання здійснюється за профілями, які формуються згідно запитів батьків, бажання учнів та вимог сьогодення, а саме: філологічним, історичним, математичним, економічним, біолого-хімічним.
Основою профільного навчання є диференціація навчального процесу, яка забезпечується:
поділом на профільні класи на основі вхідної діагностики;
поділом класу на профільні підгрупи для проведення семінарських занять, практичних та лабораторних робіт;
запровадженням викладання за програмами різних рівнів (профільний, академічний, стандартний);
введенням курсів за вибором, факультативів;
раціональним використанням годин, які виділяються на індивідуальні та групові заняття, консультації та науково-дослідницьку роботу;
використанням в навчальному процесі завдань пошукового і творчого характеру.
Диференціація в ліцеї здійснюється з максимальним врахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів, нахилів та інтересів. Профільні предмети викладаються парами, що дає більше можливостей для вивчення навчального матеріалу з предмету, сприяє впровадженню інноваційних технологій. Крім цього, використовуються окремі години для проведення індивідуальних та додаткових занять. Це дає можливість на практиці здійснювати індивідуальний підхід до учнів, виявити і ліквідувати прогалини в знаннях, зміцнити та поглибити їх, розвинути інтерес до предмету.
Особливість організації навчально-виховного процесу у ліцеї-інтернаті полягає у поєднанні окремих форм урочних та позаурочних занять. За структурою навчальний рік поділяється на два семестри. Друга половина дня для кожного ліцеїста - це виконання випереджувальних завдань з профільних предметів, відвідування факультативів, спецкурсів, консультацій, занять з викладачами вищих навчальних закладів з метою поглиблення знань з навчальних предметів.
Режим дня в закладі забезпечує створення оптимальних умов для здійснення успішної навчально-виховної діяльності. Розклад уроків складено з урахуванням динаміки працездатності протягом дня, семестру, чергування видів діяльності, раціонального розподілу навчального навантаження.
Освітній процес у ліцеї визначається навчальним планом, що передбачає створення умов для отримання учнями повної загальної середньої освіти та реалізації їх індивідуальних, творчих здібностей, інтересів і нахилів, які дозволяють глибоко оволодіти профільними предметами та підготуватись до державної підсумованої атестації та зовнішнього незалежного оцінювання.
Робочий план зорієнтований на 6-ти денний робочий тиждень. Особливостями навчального плану є забезпечення як загальноосвітньої, так і профільної підготовки учнів.
Навчальний план складається з трьох блоків. Перший загальноосвітній. Він дає можливість ліцеїсту оволодіти предметами, які необхідні для отримання повної загальної середньої освіти, і закладає основи загальнокультурної підготовки ліцеїстів. Другий блок – профільно-обов’язковий. До нього введено предмети як з обраного профілю, так і ті, які безпосередньо впливають на ефективне його засвоєння. Третій – профільно-вибірковий, це курси і факультативи за вибором учнів. Його мета – озброїти ліцеїстів уміннями дослідницької діяльності в обраній галузі наук, сприяти формуванню самоосвітніх компетентностей та самовихованню. Саме варіативний блок має вирішувати проблеми допрофесійної підготовки ліцеїстів. З метою набуття практичних навичок та вмінь з окремих предметів, розвитку науково – дослідницької діяльності, ліцеїсти мають змогу працювати факультативно на кафедрах Хмельницького національного університету. Це сприяє задоволенню інтересів кожного ліцеїста та підготовці їх до майбутньої професії.
Викладачі вищих навчальних закладів, відповідно до угод про співпрацю читають ліцеїстам спецкурси, які поглиблюють знання з профільних предметів.
Формування робочого навчального плану відбувається за алгоритмом:
відбувається анкетування учнів та їх батьків щодо задоволення їх побажань вивчати ті чи інші курси за вибором, спецкурси, факультативи;
узагальнення результатів анкетування на засіданнях предметних кафедр з винесенням на обговорення спільного засідання педради і ради ліцею;
погодження змісту варіативної частини робочого навчального плану на спільному засіданні педради і ради ліцею.
Зарахування до ліцею-інтернату проводиться згідно з Правилами конкурсного приймання учнів, які розроблені на основі Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженої наказом МОН України від 19.06.2003 р. №389. Конкурсний відбір передбачає вступні випробування з української мови (диктант) та профільних дисциплін, співбесіди, яка передбачає виконання спеціальних діагностичних завдань для виявлення здібностей і нахилів дитини, рівня її інтелекту та наявності творчого потенціалу.
Навчально-методичне забезпечення в ліцеї здійснюється відповідно до Переліку програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання.
Відповідно до угод про співпрацю з вищими навчальними закладами, ліцеїсти мають можливість користуватися бібліотечними фондами ВНЗ, а також фондами обласної наукової бібліотеки ім. М.Островського, обласної бібліотеки для юнацтва, обласного архіву та довідково-інформаційним фондом і відеотекою міського товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта». Ліцеїсти є постійними користувачами мережі Інтернет, яка діє в закладі.
У жовтні проводяться перші контрольні зрізи знань з метою встановлення рівня навчальних досягнень учнів 10-х класів.
Адміністрація ліцею здійснює належний контроль за оцінюванням учнів.
Як для учня, так і для вчителя важливим чинником мотивації навчальної діяльності ліцеїстів є оцінка навчальних досягнень. З метою забезпечення об`єктивності оцінювання вчителі ліцею постійно удосконалюють контрольно-оцінювальну систему. Цілісний контроль знань здійснюється за допомогою поточного, тематичного, семестрового та річного оцінювання.
Результативність навчально-виховного процесу покликаний відстежувати моніторинг якості освіти, який здійснюється в ліцеї протягом навчального року.
Річний контроль навчальних досягнень учнів в ліцеї поділяється на 4 етапи:
попереднє оцінювання допомагає організувати роботу класного колективу;
поточне оцінювання сприяє прогнозуванню результатів, а це дає змогу коригувати навчальну діяльність;
тематичне оцінювання є рубіжним контролем, що перевіряє попередні результати й прогнозування, а це дає змогу коригувати навчальну діяльність;
завершальне оцінювання визначає стратегію подальшої роботи з учнями.
Попередній моніторинг в ліцеї розпочинається з бесід з батьками, класними керівниками, з відвідування уроків, яке завершується класно-узагальнюючим контролем в групах 10-го класу.
Усі ці дії мають одну мету – познайомитися з класним колективом і зібрати інформацію для подальшої роботи.
Моніторинг поточного оцінювання передбачає контроль виконання календарних планів із предметів, виконання графіка контрольних, практичних, лабораторних робіт. Контроль ведення класних журналів у жовтні дає можливість прослідкувати наповнюваність поточних оцінок, невиконання окремими учнями необхідних видів робіт. Цей контроль виявляє проблеми з оцінювання окремих учнів, а також контингент учнів, які засвоюють навчальний матеріал на початковому і середньому рівнях. Аналіз поточного оцінювання дає можливість корекції навчальної діяльності з боку педколективу, а також учнів. Це враховується в рішеннях педконсиліумів. Проведення семестрових контрольних робіт є необхідною передумовою семестрового оцінювання, яке враховується при річному оцінюванні.
Завершальне оцінювання передбачає виконання семестрових і річних контрольних робіт, виставлення річних оцінок. Дані, отримані на завершальному етапі, необхідні для аналітичної роботи на стадії прийняття рішень: здійснюється якісний аналіз навчальних досягнень, заповнюються порівняльні таблиці, визначається рейтинг учнів у класі, складаються порівняльні графіки.
Аналіз результатів рівня засвоєння навчального матеріалу учнями за навчальний рік розглядається на засіданнях кафедр з наступним обговоренням на засіданні серпневої педради.
Моніторинг семестрового та річного оцінювання з навчальних предметів дає можливість проаналізувати досягнення кожної групи ліцеїстів, визначити рейтинг груп 10х - 11х класів Це один із чинників мотивації навчальної діяльності для учнів.
Результати контрольних робіт аналізуються на засіданнях предметних кафедр, вивчаються педагогічною радою і узагальнюються наказом по ліцею.
Позитивні досягнення зумовлені факторами:
введенням в методику викладання технологій особистісно-зорієнтованого навчання;
використанням різних форм індивідуальної роботи з учнями в другу половину дня;
використанням навчальної бази вищих навчальних закладів.
Хмельницький ліцей бере участь у зовнішньому незалежному оцінюванні з 2006 року. Учителі ліцею розглядають підготовку учнів до зовнішнього незалежного оцінювання як один із пріоритетних напрямків навчально-виховної діяльності. Кожна предметна кафедра має напрацьований досвід з цього питання, зокрема володіє комплексом навчально-методичного забезпечення, що містить державну програму з підготовки, дидактичні матеріали (зразки тестів різних типів) тощо. У ліцеї є постійно діючий стенд «Готуємось до зовнішнього незалежного оцінювання», який висвітлює нормативно-законодавчу базу зовнішнього незалежного оцінювання, графік проведення, правила реєстрації, знайомить з новими форматами тестів.
Адміністрація ліцею щорічно виділяє години для підготовки випускників до зовнішнього незалежного оцінювання з обраних ними предметів.
Напрацьований досвід дозволяє зробити висновок, що характер організації освітнього процесу в ліцеї зумовлює розвиток компетентної особистості, готової до свідомого професійного самовизначення, самореалізації в різних сферах життєдіяльності.
- Перегляди: 8904
У Хмельницькому ліцеї створено систему виховної роботи, яка відбивається в певній моделі.
Модель виховної роботи закладу складається з 4 компонентів:
мотиваційно - цільовий,
організаційно - змістовний,
організаційно - технологічний,
діагностично - прогностичний.
Мотиваційно - цільовий компонентпередбачає визначення мети та основних завдань.
Фундаментально організуючим елементом діяльності педагогічного колективу є дитиноцентризм.
Дитина - об'єкт (суб'єкт) виховного процесу. Це особистість, яка вміє адаптуватися до життя, критично мислити, виходити з конфліктних ситуацій, отримувати знання та застосовувати їх на практиці, бути соціально активною та самореалізуватися.
Мета виховної роботи:
забезпечити сприятливі умови для фізичного, психічного, інтелектуального, соціального становлення ліцеїстів, досягнення ними рівня освіченості, що відповідає ступеню навчання та державним вимогам, потенційним особистісним можливостям учнів з урахуванням їхніх пізнавальних інтересів і схильностей;
стимулювати творчу активність;
сприяти максимальній самореалізації школярів у різних видах навчально-виховної діяльності.
Організаційно-змістовний компонент передбачає реалізацію завдань для досягнення головної мети виховної роботи за тематичними напрямами (національно-патріотичне виховання, громадянське виховання, превентивне виховання (правове, моральне, трудове, формування здорового способу життя), пізнавальна діяльність, екологічне виховання, художня діяльність та естетичне виховання, сімейно-родинне виховання).
При плануванні виховної роботи керуємося 6 орієнтирами виховання:
1.Ціннісне ставлення до себе
2.Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей
3.Ціннісне ставлення до праці
4.Ціннісне ставлення до природи
5.Ціннісне ставлення до мистецтва
6.Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави
Організаційно-змістовний компонент включає в себе механізм організації виховної роботи, у тому числі з позиції управління.
Педагогами використовуються різноманітні форми виховної роботи з ліцеїстами.
Організаційно - технологічний компонент включає в себе взаємодію ліцею з найближчим до нього середовищем - соціумом: на рівні сімей учнів, на рівні організацій, що також акцентують увагу на питаннях соціалізації молоді.
Діагностично-прогностичний компонент передбачає безперервний моніторинг стану виховної роботи в закладі. Цим забезпечується:
прогноз розвитку виховної системи,
корекція спланованих заходів,
проектування подальшої діяльності з різних напрямів виховної роботи для досягнення оптимального результату.
Запроваджена модель виховної роботи виправдує себе, виявляючи ознаки доступного та практичного механізму управління нею в ліцеї.
На виконання Закону України «Про освіту», з метою ефективного виховного впливу на ліцеїстів і створення відповідних умов співпраці дітей і дорослих педагогічний колектив ліцею здійснює роботу з адаптації учнів до умов соціального середовища. Важливою передумовою успішного навчання ліцеїстів у 10 класі є здійснення заходів, спрямованих на адаптацію учнів. У цьому важливою є робота соціально-психологічно служби.
Соціальним педагогом проводиться паспортизація груп із метою виявлення соціального середовища, у якому навчаються та виховуються ліцеїсти, виявляються учні «групи ризику», схильні до правопорушень, соціально-проблемні родини і проводиться соціально необхідна робота з такими учнями та їх батьками.
Соціальній адаптації учнів, розумінню ними своїх прав та свідомого виконання обов'язків значною мірою сприяє відповідно організований виховний процес у ліцеї. Критерієм впливу закладу на соціальну поведінку учнів є свідоме виконання ними основних нормативних документів школи: Статуту ліцею, Режиму роботи закладу, Правил проживання в гуртожитку, у яких зазначені основні права та обов'язки ліцеїста.
У Хмельницькому спеціалізованому ліцеї-інтернаті відпрацьовано систему контролю за відвідуванням учнями занять (перевірка здійснюється під час 1 та 6 уроків ). Вихователі з’ясовують причини відсутності. У класних журналах щоденно ведеться облік відвідування, що дає можливість робити аналіз щоденного відвідування. У кінці семестру та навчального року здійснюється аналіз стану відвідування учнями навчальних занять, результати якого узагальнюються наказом.
У навчальному закладі створено ліцейний центр з профілактики правопорушень серед неповнолітніх.
Завдання центру:
розробляє програму, координує роботу служб;
приймає рішення щодо постановки на внутрішкільний облік учнів, які схильні до скоєння правопорушень ("група ризику»);
закріплює за учнями наставників, які здійснюють координацію діяльності ліцеїстів, забезпечує їм методичну та практичну допомогу;
організовує співпрацю з правоохоронними органами (із відділом міліції у справах неповнолітніх, прокуратурою, адвокатурою).
З метою профілактики правопорушень у ліцеї розроблено і здійснюються заходи з профілактики правопорушень серед учнів, складено спільний план роботи з відділом кримінальної міліції в справах неповнолітніх; заходи щодо виконання у 2012 році Загальної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини»; складено план роботи з учнями «групи ризику», схильними до девіантної поведінки. Проводиться просвітницька робота з батьками та їхніми дітьми з метою недопущення скоєння насилля у сім’ї: працює батьківський всеобуч, організовуються зустрічі за круглим столом із працівниками правоохоронних органів. Розроблено модель формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя. Медична та соціально-психологічна служби закладу ведуть роз’яснювальну роботу з ліцеїстами щодо здорового способу життя:
дотримання ними санітарно-гігієнічних норм навчання і проживання;
профілактика інфекційних захворювань та ГРВІ;
шкідливості алкоголю, тютюну, наркотиків;
небезпеки венеричних захворювань та СНІДУ;
безпеки життєдіяльності учнів.
Педагогічний колектив ліцею має певний досвід із питань морального виховання. Засобами духовного і матеріального порядку є атрибути культури учнів, яка виявляється в охайному зовнішньому вигляді (одязі, зачісці), у культурі взаємодії (безконфліктному розв’язанні проблемних ситуацій, умінні працювати разом), у культурі спілкування (мові, жестах, міміці), в організаційній культурі життєдіяльності класу і ліцею (дотриманні традицій, правил, норм).
Педагоги ліцею виходять із того, що вчити моральним нормам має весь навчально-виховний процес, вся система, стиль життя ліцею. Саме тоді заклад забезпечуватиме відповідний рівень вихованості дітей.
Таким чином, результатами спільної роботи колективу ліцею з соціально-психологічної адаптації є:
дотримання учнями Статуту ліцею, Режиму роботи закладу, Правил проживання у гуртожитку;
відсутність пропусків без поважних причин;
відсутність проявів кримінальних та адміністративних правопорушень (незначні порушення дисципліни наявні);
незначна кількість дезадаптованих учнів;
стабільний емоційний стан у ліцеїстів;
високий рівень навчальної мотивації у дітей;
позитивний настрій учнів ліцею;
достатній рівень соціальної адаптації учнів випускних класів і відповідний психологічний мікроклімат у ліцеї.
Вищезазначене свідчить про те, що учні ліцею добре підготовлені до життя в суспільстві, мають відповідний рівень соціальної адаптації.