Навчально-виховний процес в ліцеї підпорядкований головним завданням сучасної школи:

впровадження особистісно-орієнтованих технологій навчання;
максимум індивідуалізації навчального процесу;
створення умов для саморозвитку і самонавчання учнів та осмисленого визначення ними своїх можливостей і життєвих цінностей.
Освіта в ліцеї передбачає свідомий вибір профілю навчання та якісну підготовку учнів ліцею до вступу у вищі навчальні заклади.
Навчання здійснюється за профілями, які формуються згідно запитів батьків, бажання учнів та вимог сьогодення, а саме: філологічним, історичним, математичним, економічним, біолого-хімічним.
Основою профільного навчання є диференціація навчального процесу, яка забезпечується:

поділом на профільні класи на основі вхідної діагностики;
поділом класу на профільні підгрупи для проведення семінарських занять, практичних та лабораторних робіт;
запровадженням викладання за програмами різних рівнів (профільний, академічний, стандартний);
введенням курсів за вибором, факультативів;
раціональним використанням годин, які виділяються на індивідуальні та групові заняття, консультації та науково-дослідницьку роботу;
використанням в навчальному процесі завдань пошукового і творчого характеру.
Диференціація в ліцеї здійснюється з максимальним врахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів, нахилів та інтересів. Профільні предмети викладаються парами, що дає більше можливостей для вивчення навчального матеріалу з предмету, сприяє впровадженню інноваційних технологій. Крім цього, використовуються окремі години для проведення індивідуальних та додаткових занять. Це дає можливість на практиці здійснювати індивідуальний підхід до учнів, виявити і ліквідувати прогалини в знаннях, зміцнити та поглибити їх, розвинути інтерес до предмету.
Особливість організації навчально-виховного процесу у ліцеї-інтернаті полягає у поєднанні окремих форм урочних та позаурочних занять. За структурою навчальний рік поділяється на два семестри. Друга половина дня для кожного ліцеїста - це виконання випереджувальних завдань з профільних предметів, відвідування факультативів, спецкурсів, консультацій, занять з викладачами вищих навчальних закладів з метою поглиблення знань з навчальних предметів.
Режим дня в закладі забезпечує створення оптимальних умов для здійснення успішної навчально-виховної діяльності. Розклад уроків складено з урахуванням динаміки працездатності протягом дня, семестру, чергування видів діяльності, раціонального розподілу навчального навантаження.
Освітній процес у ліцеї визначається навчальним планом, що передбачає створення умов для отримання учнями повної загальної середньої освіти та реалізації їх індивідуальних, творчих здібностей, інтересів і нахилів, які дозволяють глибоко оволодіти профільними предметами та підготуватись до державної підсумованої атестації та зовнішнього незалежного оцінювання.
Робочий план зорієнтований на 6-ти денний робочий тиждень. Особливостями навчального плану є забезпечення як загальноосвітньої, так і профільної підготовки учнів.
Навчальний план складається з трьох блоків. Перший загальноосвітній. Він дає можливість ліцеїсту оволодіти предметами, які необхідні для отримання повної загальної середньої освіти, і закладає основи загальнокультурної підготовки ліцеїстів. Другий блок – профільно-обов’язковий. До нього введено предмети як з обраного профілю, так і ті, які безпосередньо впливають на ефективне його засвоєння. Третій – профільно-вибірковий, це курси і факультативи за вибором учнів. Його мета – озброїти ліцеїстів уміннями дослідницької діяльності в обраній галузі наук, сприяти формуванню самоосвітніх компетентностей та самовихованню. Саме варіативний блок має вирішувати проблеми допрофесійної підготовки ліцеїстів. З метою набуття практичних навичок та вмінь з окремих предметів, розвитку науково – дослідницької діяльності, ліцеїсти мають змогу працювати факультативно на кафедрах Хмельницького національного університету. Це сприяє задоволенню інтересів кожного ліцеїста та підготовці їх до майбутньої професії.
Викладачі вищих навчальних закладів, відповідно до угод про співпрацю читають ліцеїстам спецкурси, які поглиблюють знання з профільних предметів.
Формування робочого навчального плану відбувається за алгоритмом:

відбувається анкетування учнів та їх батьків щодо задоволення їх побажань вивчати ті чи інші курси за вибором, спецкурси, факультативи;
узагальнення результатів анкетування на засіданнях предметних кафедр з винесенням на обговорення спільного засідання педради і ради ліцею;
погодження змісту варіативної частини робочого навчального плану на спільному засіданні педради і ради ліцею.
Зарахування до ліцею-інтернату проводиться згідно з Правилами конкурсного приймання учнів, які розроблені на основі Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженої наказом МОН України від 19.06.2003 р. №389. Конкурсний відбір передбачає вступні випробування з української мови (диктант) та профільних дисциплін, співбесіди, яка передбачає виконання спеціальних діагностичних завдань для виявлення здібностей і нахилів дитини, рівня її інтелекту та наявності творчого потенціалу.
Навчально-методичне забезпечення в ліцеї здійснюється відповідно до Переліку програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання.
Відповідно до угод про співпрацю з вищими навчальними закладами, ліцеїсти мають можливість користуватися бібліотечними фондами ВНЗ, а також фондами обласної наукової бібліотеки ім. М.Островського, обласної бібліотеки для юнацтва, обласного архіву та довідково-інформаційним фондом і відеотекою міського товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта». Ліцеїсти є постійними користувачами мережі Інтернет, яка діє в закладі.
У жовтні проводяться перші контрольні зрізи знань з метою встановлення рівня навчальних досягнень учнів 10-х класів.
Адміністрація ліцею здійснює належний контроль за оцінюванням учнів.
Як для учня, так і для вчителя важливим чинником мотивації навчальної діяльності ліцеїстів є оцінка навчальних досягнень. З метою забезпечення об`єктивності оцінювання вчителі ліцею постійно удосконалюють контрольно-оцінювальну систему. Цілісний контроль знань здійснюється за допомогою поточного, тематичного, семестрового та річного оцінювання.
Результативність навчально-виховного процесу покликаний відстежувати моніторинг якості освіти, який здійснюється в ліцеї протягом навчального року.
Річний контроль навчальних досягнень учнів в ліцеї поділяється на 4 етапи:

попереднє оцінювання допомагає організувати роботу класного колективу;
поточне оцінювання сприяє прогнозуванню результатів, а це дає змогу коригувати навчальну діяльність;
тематичне оцінювання є рубіжним контролем, що перевіряє попередні результати й прогнозування, а це дає змогу коригувати навчальну діяльність;
завершальне оцінювання визначає стратегію подальшої роботи з учнями.
Попередній моніторинг в ліцеї розпочинається з бесід з батьками, класними керівниками, з відвідування уроків, яке завершується класно-узагальнюючим контролем в групах 10-го класу.
Усі ці дії мають одну мету – познайомитися з класним колективом і зібрати інформацію для подальшої роботи.
Моніторинг поточного оцінювання передбачає контроль виконання календарних планів із предметів, виконання графіка контрольних, практичних, лабораторних робіт. Контроль ведення класних журналів у жовтні дає можливість прослідкувати наповнюваність поточних оцінок, невиконання окремими учнями необхідних видів робіт. Цей контроль виявляє проблеми з оцінювання окремих учнів, а також контингент учнів, які засвоюють навчальний матеріал на початковому і середньому рівнях. Аналіз поточного оцінювання дає можливість корекції навчальної діяльності з боку педколективу, а також учнів. Це враховується в рішеннях педконсиліумів. Проведення семестрових контрольних робіт є необхідною передумовою семестрового оцінювання, яке враховується при річному оцінюванні.
Завершальне оцінювання передбачає виконання семестрових і річних контрольних робіт, виставлення річних оцінок. Дані, отримані на завершальному етапі, необхідні для аналітичної роботи на стадії прийняття рішень: здійснюється якісний аналіз навчальних досягнень, заповнюються порівняльні таблиці, визначається рейтинг учнів у класі, складаються порівняльні графіки.
Аналіз результатів рівня засвоєння навчального матеріалу учнями за навчальний рік розглядається на засіданнях кафедр з наступним обговоренням на засіданні серпневої педради.
Моніторинг семестрового та річного оцінювання з навчальних предметів дає можливість проаналізувати досягнення кожної групи ліцеїстів, визначити рейтинг груп 10х - 11х класів Це один із чинників мотивації навчальної діяльності для учнів.
Результати контрольних робіт аналізуються на засіданнях предметних кафедр, вивчаються педагогічною радою і узагальнюються наказом по ліцею.
Позитивні досягнення зумовлені факторами:

введенням в методику викладання технологій особистісно-зорієнтованого навчання;
використанням різних форм індивідуальної роботи з учнями в другу половину дня;
використанням навчальної бази вищих навчальних закладів.
Хмельницький ліцей-інтернат бере участь у зовнішньому незалежному оцінюванні з 2006 року. Учителі ліцею розглядають підготовку учнів до зовнішнього незалежного оцінювання як один із пріоритетних напрямків навчально-виховної діяльності. Кожна предметна кафедра має напрацьований досвід з цього питання, зокрема володіє комплексом навчально-методичного забезпечення, що містить державну програму з підготовки, дидактичні матеріали (зразки тестів різних типів) тощо. У ліцеї є постійно діючий стенд «Готуємось до зовнішнього незалежного оцінювання», який висвітлює нормативно-законодавчу базу зовнішнього незалежного оцінювання, графік проведення, правила реєстрації, знайомить з новими форматами тестів.
Адміністрація ліцею щорічно виділяє години для підготовки випускників до зовнішнього незалежного оцінювання з обраних ними предметів.
Напрацьований досвід дозволяє зробити висновок, що характер організації освітнього процесу в ліцеї зумовлює розвиток компетентної особистості, готової до свідомого професійного самовизначення, самореалізації в різних сферах життєдіяльності.

Back to top