І знову Кам’янець-Подільський…
13 жовтня 2016 р., учні 12 групи історичного профілю, вирушили до чудового міста Кам’янця-Подільського.
«…Місто зустріло нас теплими обіймами, але холодною та дощовою погодою. Перспектива проведення дня у готелі додала смутку, але, ніби відчуваючи наш настрій, виглянуло сонце і прогулянка осіннім парком видалась просто чудовою. Сповнені цікавості та жаги до пізнання нового, ми вирушили до будинку Польського магістрату. Ця дивовижна споруда, що прикрашає Польський Ринок, датується XV століттям. Ратуша, або Польський магістрат, безумовно, найвизначніша зі збережених пам’яток цивільного будівництва древнього Кам’янця. Її ще називають серцем Старого міста. Адже саме тут, у сиву давнину, розглядались найважливіші питання міського життя: з балконів Ратуші геральди зачитували королівські укази, на площі перед нею стояв «Стовп ганьби», біля якого кати пекли вогнем гайдамаку І. Клобуцького, шматували різками спину У. Кармалюка. Ми почули цікаву розповідь про виникнення грошей, про старовинні знаряддя праці, про прикраси, які полюбляли носити тогочасні пані та панянки, адже в усі часи жінка завжди залишалась жінкою. Експозиція «Суд у середньовічному Кам’янці» вкотре переконала нас, що судочинство ніколи не було досконалим і завжди потребувало корекції.
А Кам’янець-Подільський подовжував дивувати. Брукована дорога привела нас до стін Фортеці, яка є візитівкою древнього Кам’янця.
Увечері, втомлені та щасливі, ми повернулись до готелю. Дівчата, як вправні господині, узялись до приготування вечері, хлопці підтримували нас дотепними жартами та розповідями. Усіх переповнювали емоції і відчуття радості від спілкування. За невимушеною розмовою не зогледілись, як промайнув вечір. Вранці дівчат очікував приємний сюрприз: хлопці, як справжні чоловіки, приготували ранкову каву і чай, але не дозволили нам поніжитись у ліжках, впустивши до темряви кімнат яскраві промені ранкового сонця. За сніданком, прийняли колегіальне рішення про те, що кінцевим пунктом нашого перебування у місті буде парк атракціонів. З висоти майже пташиного польоту, на оглядовому колесі, ми попрощатись з чарівним містом Кам’янцем-Подільським. І кожен подумки сказав йому не прощавай, а до побачення.
Увечері, втомлені та безмежно щасливі, з гарним настроєм і чудовими спогадами ми повернулись до Хмельницького». Далі буде…
(З путівника «Літопис наших подорожей»
Марина Постанюк, Анастасія Кушпетівська,
12 група історичного профілю)