У Хмельницькому  ліцеї створено систему виховної роботи, яка відбивається в певній моделі.
Модель виховної роботи закладу складається з 4 компонентів:

мотиваційно - цільовий,
організаційно - змістовний,
організаційно - технологічний,
діагностично - прогностичний.
Мотиваційно - цільовий компонентпередбачає визначення мети та основних завдань.
Фундаментально організуючим елементом діяльності педагогічного колективу є дитиноцентризм.
Дитина - об'єкт (суб'єкт) виховного процесу. Це особистість, яка вміє адаптуватися до життя, критично мислити, виходити з конфліктних ситуацій, отримувати знання та застосовувати їх на практиці, бути соціально активною та самореалізуватися.

Мета виховної роботи:

забезпечити сприятливі умови для фізичного, психічного, інтелектуального, соціального становлення ліцеїстів, досягнення ними рівня освіченості, що відповідає ступеню навчання та державним вимогам, потенційним особистісним можливостям учнів з урахуванням їхніх пізнавальних інтересів і схильностей;
стимулювати творчу активність;
сприяти максимальній самореалізації школярів у різних видах навчально-виховної діяльності.
Організаційно-змістовний компонент передбачає реалізацію завдань для досягнення головної мети виховної роботи за тематичними напрямами (національно-патріотичне виховання, громадянське виховання, превентивне виховання (правове, моральне, трудове, формування здорового способу життя), пізнавальна діяльність, екологічне виховання, художня діяльність та естетичне виховання, сімейно-родинне виховання).
При плануванні виховної роботи керуємося 6 орієнтирами виховання:
1.Ціннісне ставлення до себе
2.Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей
3.Ціннісне ставлення до праці
4.Ціннісне ставлення до природи
5.Ціннісне ставлення до мистецтва
6.Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Організаційно-змістовний компонент включає в себе механізм організації виховної роботи, у тому числі з позиції управління.
Педагогами використовуються різноманітні форми виховної роботи з ліцеїстами.
Організаційно - технологічний компонент включає в себе взаємодію ліцею з найближчим до нього середовищем - соціумом: на рівні сімей учнів, на рівні організацій, що також акцентують увагу на питаннях соціалізації молоді.

Діагностично-прогностичний компонент передбачає безперервний моніторинг стану виховної роботи в закладі. Цим забезпечується:
прогноз розвитку виховної системи,
корекція спланованих заходів,
проектування подальшої діяльності з різних напрямів виховної роботи для досягнення оптимального результату.

Запроваджена модель виховної роботи виправдує себе, виявляючи ознаки доступного та практичного механізму управління нею в ліцеї.
На виконання Закону України «Про освіту», з метою ефективного виховного впливу на ліцеїстів і створення відповідних умов співпраці дітей і дорослих педагогічний колектив ліцею здійснює роботу з адаптації учнів до умов соціального середовища. Важливою передумовою успішного навчання ліцеїстів у 10 класі є здійснення заходів, спрямованих на адаптацію учнів. У цьому важливою є робота соціально-психологічно служби.
Соціальним педагогом проводиться паспортизація груп із метою виявлення соціального середовища, у якому навчаються та виховуються ліцеїсти, виявляються учні «групи ризику», схильні до правопорушень, соціально-проблемні родини і проводиться соціально необхідна робота з такими учнями та їх батьками.

Соціальній адаптації учнів, розумінню ними своїх прав та свідомого виконання обов'язків значною мірою сприяє відповідно організований виховний процес у ліцеї. Критерієм впливу закладу на соціальну поведінку учнів є свідоме виконання ними основних нормативних документів школи: Статуту ліцею, Режиму роботи закладу, Правил проживання в гуртожитку, у яких зазначені основні права та обов'язки ліцеїста.
У Хмельницькому спеціалізованому ліцеї-інтернаті відпрацьовано систему контролю за відвідуванням учнями занять (перевірка здійснюється під час 1 та 6 уроків ). Вихователі з’ясовують причини відсутності. У класних журналах щоденно ведеться облік відвідування, що дає можливість робити аналіз щоденного відвідування. У кінці семестру та навчального року здійснюється аналіз стану відвідування учнями навчальних занять, результати якого узагальнюються наказом.
У навчальному закладі створено ліцейний центр з профілактики правопорушень серед неповнолітніх.

Завдання центру:

розробляє програму, координує роботу служб;
приймає рішення щодо постановки на внутрішкільний облік учнів, які схильні до скоєння правопорушень ("група ризику»);
закріплює за учнями наставників, які здійснюють координацію діяльності ліцеїстів, забезпечує їм методичну та практичну допомогу;
організовує співпрацю з правоохоронними органами (із відділом міліції у справах неповнолітніх, прокуратурою, адвокатурою).
З метою профілактики правопорушень у ліцеї розроблено і здійснюються заходи з профілактики правопорушень серед учнів, складено спільний план роботи з відділом кримінальної міліції в справах неповнолітніх; заходи щодо виконання у 2012 році Загальної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини»; складено план роботи з учнями «групи ризику», схильними до девіантної поведінки. Проводиться просвітницька робота з батьками та їхніми дітьми з метою недопущення скоєння насилля у сім’ї: працює батьківський всеобуч, організовуються зустрічі за круглим столом із працівниками правоохоронних органів. Розроблено модель формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя. Медична та соціально-психологічна служби закладу ведуть роз’яснювальну роботу з ліцеїстами щодо здорового способу життя:

дотримання ними санітарно-гігієнічних норм навчання і проживання;
профілактика інфекційних захворювань та ГРВІ;
шкідливості алкоголю, тютюну, наркотиків;
небезпеки венеричних захворювань та СНІДУ;
безпеки життєдіяльності учнів.
Педагогічний колектив ліцею має певний досвід із питань морального виховання. Засобами духовного і матеріального порядку є атрибути культури учнів, яка виявляється в охайному зовнішньому вигляді (одязі, зачісці), у культурі взаємодії (безконфліктному розв’язанні проблемних ситуацій, умінні працювати разом), у культурі спілкування (мові, жестах, міміці), в організаційній культурі життєдіяльності класу і ліцею (дотриманні традицій, правил, норм).
Педагоги ліцею виходять із того, що вчити моральним нормам має весь навчально-виховний процес, вся система, стиль життя ліцею. Саме тоді заклад забезпечуватиме відповідний рівень вихованості дітей.
Таким чином, результатами спільної роботи колективу ліцею з соціально-психологічної адаптації є:

дотримання учнями Статуту ліцею, Режиму роботи закладу, Правил проживання у гуртожитку;
відсутність пропусків без поважних причин;
відсутність проявів кримінальних та адміністративних правопорушень (незначні порушення дисципліни наявні);
незначна кількість дезадаптованих учнів;
стабільний емоційний стан у ліцеїстів;
високий рівень навчальної мотивації у дітей;
позитивний настрій учнів ліцею;
достатній рівень соціальної адаптації учнів випускних класів і відповідний психологічний мікроклімат у ліцеї.
Вищезазначене свідчить про те, що учні ліцею добре підготовлені до життя в суспільстві, мають відповідний рівень соціальної адаптації.